среда, 01 октября 2014
Шаг вперёд и ты весишь.
Шаг вперёд и ты плывёшь.
Шаг вперёд и ты летишь.
Один шаг, и ты умрёшь...
Одна верёвка, одно мыло,
Стоит встать на табурет.
Ты вспоминаешь всё, что было
И чего уже, подавно нет.
Один мост, одна река.
Внизу слышен плеск воды.
Ты помнишь всё наверняка,
Но только рухнули мечты...
Один дом, большая высота
Снизу гул машин, прохожие спешат
И все не те, и ты не та
Кто ты, и с кем, всё за тебя решат.
Как много значит один шаг!
Всего один, и ты сорвёшся.
Исчезнешь, словно маг
И никогда больше не вернёшься...
Шаг вперёд и ты плывёшь.
Шаг вперёд и ты летишь.
Один шаг, и ты умрёшь...
Одна верёвка, одно мыло,
Стоит встать на табурет.
Ты вспоминаешь всё, что было
И чего уже, подавно нет.
Один мост, одна река.
Внизу слышен плеск воды.
Ты помнишь всё наверняка,
Но только рухнули мечты...
Один дом, большая высота
Снизу гул машин, прохожие спешат
И все не те, и ты не та
Кто ты, и с кем, всё за тебя решат.
Как много значит один шаг!
Всего один, и ты сорвёшся.
Исчезнешь, словно маг
И никогда больше не вернёшься...
Жила-была одна девочка. Она думала, что живет в прекрасном мире, который полон любви, заботы и понимания. В детстве всем кажется, что мир идеален, но вырастая, мы, к сожалению, понемаем, что это не так. Девочка узнала что такое ложь, предательство, боль. Ей так хотелось обратиться к кому-нибудь за помощью, но все отвернулись от нее. Ее жизнь была походей на яму, и девочка была на самом дне. Темном и вязком. Другие люди проходили мимо этой "ямы" и никто не обращал внимания на крик девочки. Никто не хотел ей помочь.
Отже, сьогодні сиджу вдома. Зручно вмостившись на своєму троні під BRUTTO(хоч він назавжди для мене залишиться Ляписом Трубецким), я вирішила приєднатися до вас. Без надії, що мене хтось таки буде читати. Чи то пак. Кому потрібна божевільна 16-тирічна дівчинка без амбіцій, харизми і мозку. Часто думаю про щастя. Ахх. Що таке щастя?
Щастя-це коли ти біжиш додому під дощем у порваних колготках, а він їде за тобою на машині і кричить як любить тебе. Чи, може, щастя-це коли ви цілуєтесь в тебе під вікном, а у те вікно дивляться твої батьки і зовсім не проти цього. Хоча звідки мені знати?
Знову, мутний світ. Завтра на пари. Один промінчик світла в цьому світі - це Андрій. Можливо, це все питання часу і нічого не вийде, але мені подобається сьогоднішній день і я не хочу щось змінювати.
Знову...Знову...Знову. Мені давно стало тісно в цьому світі. Головне не подавати вигляду, що щось не так.
Оу, до речі. хочу вам сказати. Просто, так сказати, попередити, що ТАК, Я УКРАЇНКА. Якщо ви збираєтесь мене принижувати чи знущатись, то за вас це вже зробило життя. Досить з мене. Дякую. За свої жалких 16 років я дізналась що таке втрата, смерть, зрада, любов. Мабуть, я занадто скоро забила желєзабєтонний болт на ту всю шнягу і досі живу спокійно. Якби я переживала за те все, то, певно, вже давно повісилась б.
Дякую за увагу, аж ніхто. Пєрвий пашол. йду набухаюсь
Щастя-це коли ти біжиш додому під дощем у порваних колготках, а він їде за тобою на машині і кричить як любить тебе. Чи, може, щастя-це коли ви цілуєтесь в тебе під вікном, а у те вікно дивляться твої батьки і зовсім не проти цього. Хоча звідки мені знати?
Знову, мутний світ. Завтра на пари. Один промінчик світла в цьому світі - це Андрій. Можливо, це все питання часу і нічого не вийде, але мені подобається сьогоднішній день і я не хочу щось змінювати.
Знову...Знову...Знову. Мені давно стало тісно в цьому світі. Головне не подавати вигляду, що щось не так.
Оу, до речі. хочу вам сказати. Просто, так сказати, попередити, що ТАК, Я УКРАЇНКА. Якщо ви збираєтесь мене принижувати чи знущатись, то за вас це вже зробило життя. Досить з мене. Дякую. За свої жалких 16 років я дізналась що таке втрата, смерть, зрада, любов. Мабуть, я занадто скоро забила желєзабєтонний болт на ту всю шнягу і досі живу спокійно. Якби я переживала за те все, то, певно, вже давно повісилась б.
Дякую за увагу, аж ніхто. Пєрвий пашол. йду набухаюсь